1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ

У 1988 році Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла резолюцію, в якій 1 грудня офіційно оголошено Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. У цей день, який щороку відзначається по всьому світу, поширюється інформація про ВІЛ-інфекцію та її кінцеву стадію СНІД, про те, яким чином передається дана інфекція, методи її профілактики та лікування, а також про необхідність толерантного відношення суспільства до ВІЛ-інфікованих людей.

СНІД синдром набутого імунодефіциту – це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Цей вірус вражає спеціальні клітини крові (лімфоцити), які відповідають за захист організму людини від різних мікробів та пухлин, і поступово вбиває ці клітини. Імунітет організму повільно, протягом багатьох місяців і років, знижується, і це призводить до виникнення різних захворювань, перш за все інфекційних, що вражають легені, органи травлення, шкіру, нервову систему та ін.

Особливість ВІЛ-інфекції полягає в тому, що це захворювання може роками не проявлятись жодними клінічними симптомами, а пізнє звернення до лікаря значно зменшує вірогідність збереження здоров’я та продовження повноцінного життя ВІЛ-інфікованої  людини. Тому, надзвичайно важливо кожній людині – обстежитись на ВІЛ!!! У обласних центрах з профілактики та боротьби зі СНІДом, районних та міських поліклініках працюють кабінети «Довіри», де можна анонімно та цілком безкоштовно обстежитись на ВІЛ-інфекцію.

Багато людей мають викривлене уявлення про ВІЛ і СНІД. Відсутність знань чи хибні судження про шляхи передачі вірусу та клінічні прояви захворювання викликають острах, який призводить до стигматизації. Стигма – це соціальний стереотип, який відображає упереджене ставлення оточуючих до окремих осіб, груп людей або, навіть до самого себе на підставі реальних чи приписуваних їм якостей. Дискримінація – це стигма, що стала дією. Це навмисне обмеження прав частини населення, окремих груп чи індивідів за певною ознакою. У випадку з ВІЛ-інфекцією це стосується людей з підтвердженим або приписуваним ВІЛ-позитивним статусом. Форми дискримінації: людину звільняють з роботи, не надають належної медичної допомоги, дитину виключають зі школи тощо. Стигма та дискримінація впливають на самосвідомість людей з ВІЛ-інфекцією, викликаючи у них депресію, занижену самооцінку і відчай, вона є не лише психологічною проблемою, а має ще соціальні та медичні наслідки. Негативне ставлення оточуючих часто штовхає цих людей до бездіяльності або дій, які можуть завдати шкоди іншим людям, сприяє стрімкому поширенню інфекції. Ефективними заходами з протидії стигми і дискримінації по відношенню до ВІЛ-інфікованих осіб є:

  1. доступність до медичних послуг, щоб люди мали можливість вчасно обстежитись, та отримати психологічну підтримку;

  2. інформування та освіта населення для кращого розуміння проблеми;

  3. правовий захист людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом;

  4. дотримання професійних і етичних норм серед медперсоналу закладів охорони здоров’я;

  5. використання універсальних засобів захисту, що не тільки знизить страх медперсоналу, а й допоможе захистити таємницю особи та права інфікованих пацієнтів;

  6. забезпечення широкого доступу до медичних препаратів і їх використання для лікування.

Кожний громадянин України має права гарантовані Конституцією нашої держави. ВІЛ-позитивні люди – громадяни нашої країни, права яких також захищає держава. Вони мають усі права громадянина на: освіту, роботу, відпочинок і дозвілля, толерантне ставлення, повагу, повноцінне життя!

Отже, пам’ятайте, що ВІЛ не передається через рукостискання, обійми, посмішку, радість та підтримку. Не позбавляйте себе спілкування з цікавими людьми через їхній ВІЛ-позитивний статус!